kohani_tour: (Default)
У першій частині цього кулінарного лікбезу ми дізналися, що є характерним для гуцульської кухні на відміну від інших місцевостей Карпат та Західної України загалом ( бо Закарпаття, Галичина, Буковина мають стосунок до Карпат, але не до Гуцульщини). І тут починаються цікавенькі пригоди "ДЕ куштувати", бо колиб у Карпатах тьма, всі не перепробуєш, і  про більшість доведеться дізнаватися самостійно. Ідеальний варіант, звісно, розпочати з гостювання в приватних садибах самих гуцулів та їх порозпитати. З власного досвіду знаю, що в Яремче найкращі колиби "У Якова", "На пеньках"  та "Колиба". Там смачно і якісно готують все, сервіс дуже приємний, а  краєвид у Якова бомбезний, понад самим Прутом літня тераса....


Read more... )
kohani_tour: (Default)
Не втомлююсь наполягати: гурман-тур - таке ж вартісне дозвілля в Карпатах, як і у Франції чи Італії! Натуральні продукти, природні смаки, простота приготування, карпатське повітря - що може бути більш корисним? Основа гастрономичних витребеньок гуцулів - місцеві продукти, а саме багато різновидів кисломолочних продуктів, особливий сир "будз" та "бриндзя" ( не плутати з бринзою), кукурудзяна крупа та борошно, квасоля, горох, капуста, картопля, гриби, ягоди, м*ясо, форель ( хоча, це стосується більше сучасності). Страви відрізняються високою поживністю та великими порціями на тарілках. Одне тільки занурення у кухню територій Західної України відкриє для вас істину, що западенці бувають різні, історичне минуле в них різне, і зважати на це варто, щоб почуватися комфортно і серед галичан, і серед гуцулів, і в бойків, і в закарпатців, і в буковинців - бо то є дуже різні люди та культури, навіть назви продуктів у них різні. Тож, трохи лікбезу в гуцульській ( підкреслюю, не в карпатській) кухні, напоях та колибах Яремчанського р-ну, серця Карпатського регіону.

Гуцульську кухню можна охарактеризувати словами "проста" та "домашня" - всі інгредієнти звичні пересічному українцю ( лише от білі гриби та натуральні сири є для містянина екзотикою). Компоненти страв поєднуються оригінально, створюючи відмінний смак. Тож зможете і для своєї кухні  щось новеньке підгледіти. Кухня на перший погляд дуже м*ясна, але насправді ні. Гуцули, або ірстєни, як вони самі себе звуть, по-перше, з давніх-давен жили бідно, займалися скотарством, тож худоба для них - найбільша цінність. По-друге, віруючі люди, вони постять, тому вегани теж можуть не боятися їхати в Карпати. Можна назвати спосіб харчування гуцулів навіть дієтичним - насиченість їжі всіма необхідними людині елементами та важка праця на відкритому повітрі у важких природних умовах. Тож як будете здійснювати гурман-тур Карпатами, поєднуйте його з пішохідним туром у гори. Звісно, аутентичні страви варто шукати на кухнях гуцульських господинь, бо хоч у Карпати і прийшла цивілізація, але спосіб життя всеж незмінний - натуральне господарство та дари природи. До того ж, це ще і неповторний колорит газдинь та гуцульського сучасного побуту, в якому є вай-фай, супутникові тарілки, але все ще дотримуються язичницько-християнських традицій та прикмет.

Найбільш популярним, навіть легендарним, є банош - дуже дрібна кукрудзяна крупа вариться на вершках або сметані з водою, солиться, цукриться, подається свіжозвареним з грибами, шкварками або бриндзьою ( це взагалі ідеальне поєднаня, але можна замінити соленим творогом). Від початку страва для бідних людей, дешева, доступна, дуже калорійна, тепер банош є делікатесом, який приправляють підсмаженим м*ясом, беконом, різними видами грибів, вишуканими сирами.



Read more... )
kohani_tour: (Default)
...Як будете купляти чорниці в Карпатах, питайте "афини", адже вони дешевше продаються, ніж чорниці, бо місцевим приємніше, коли приїжджі викристовують аутентичні назви.
Брусниці - в Карпатах називайте гогодзи ( по тій самій причині, що й чорниці - афини). Надзвичайно корисна ягода. Моя знайома гуцулка розповідала, що не тільки ягоди, але й квіти вживають: заварюють та пьють, як квітковий чай. Про гогодзи є зворушлива легенда, яка схована тут
kohani_tour: (Default)
Ця подорож розпочалася 4 роки тому й все ще триває! Так сталося, що зустрілися дві абсолютно різні людини, зустрілися, щоб зрозуміти, що найбільш цікаве, цінне та варте всього життя — це подорожувати й кохати. Багато наркотичних речовин існує для розширення свідомості, але повірте творчим особистостям, кохання й подорожі — найефективніші!


Подорожі надихають )
Kohani tour у світлинах
kohani_tour: (Default)
Маршрут розширення свідомості: ресторан "Кайзер" Буковель - колиба "У Миколи" Буковель - "Стара Колиба" Яблуниця - колиба "На пеньках" Яремче - колиба "Колиба" десь над Прутом

Сталося то неподалік озера Шибеного...На галас прибігли лісоруби й побачили, що на березі у сітці для ловлі риби підстрибує здоровенна риба. Коли глянули на голову риби, то всі вжахнулись. Дехто з лісорубів пустився втікати назад до колиби. А риба билась хвостом об каміння й задихалась. З її рота чулися жалісні зойки: «усь-усь-усь...» В якусь мить на жалісний крик істоти з озера в повітря почали вистрибувати такі ж самі риби-русалки - тільки набагато більших розмірів. Побачивши таку картину, лісоруби почали молитись, а істоти вхопили спійману подружку за хвіст та потягли назад до води...Read more... )
kohani_tour: (Default)
Маршрут розширення свідомості: Яремче - Микуличин - Яблуниця - превал Беркут

"Ми є те, що ми їмо". І п'ємо, хочеться додати!

Моє знайомство з Карпатами почалося саме з атмосфери "колиб", кухні та "особливостей національного частування".
Карпати=гори=ріки=колиба - це невід'ємні частини цілого. З цих слів саме "колиба" таємничість у звучанні. Смак цього слова у сьогоднішніх Карпатах відрізняється від його смаку в горах вчорашніх. Це вже не кислий присмак молока в повітрі, не запах вогнища, сиру, немитих чоловіків-ватагів. Ні. Це вже аромат смачної, поживної їжі, який манить мандрівника-туриста. Колиба - невід'ємна частина традиціної культури гуцулів.

Read more... )
kohani_tour: (Default)
Маршрут розширення свідомості: Київ - Буковель

"...Различие между двумя "Мерседесами", выделенное в чистом виде, и есть деньги. Информационная среда, которая состоит из таких различий - это карьер, в котором деньги добывают. Этот карьер, как вы понимаете, не где-то снаружи, а в голове. В уме идет непрерывное абстрактное мышление, которое створаживается в денежный концентрат - гламур, сосредоточие всего самого, самого крутого, элитного, пафосного, имиджевого. В деньги перерабатывается практически любое восприятие, которое существует в современном городе. Именно поэтому вокруг человека всегда столько глянца и рекламы. Это как клевер для коровы. Гламур есть всюду, но разный. В Нью-Йорке это автомобиль "Феррари" и туалет от какой-нибудь Донны Каран. А в азиатской деревне это мобильный с большим экраном и майка с надписью "Mickey Mouse USA Famous Brand". Но субстанция одна". Виктор Пелевин "Ампир V"

До чого тут Карпати й туризм? Понти та престиж пробиваються й туди. Варто тільки проїхати трасою Яремче - Буковель. Одна назва готелю красномовніша за іншу: "VIP - резиденція", "Міленіум", "Татарів де Люкс" - що то все значить, який стосунок має до самої суті цих місць? Чому ж українці так полюбляють виказувати свою меншовартість у наслідуванні закордонних, розкручених попсових брендів, продуктів, висловів... Як часто можна почути про наші унікальні культурні, саме українські надбання, перед якими світ вклоняється, а ми говоримо: український Ван Гог, український Моцарт, український Ейнштейн і т.д. І так і буде далі, адже споживач клює на гачок, зроблений на попсовий закордонний манер, та "хаває" помиї, які ллє в них зомбоящик. Чого тільки вартий розпіарений Буковель! Українська Швейцарія! VIP-курорт! Буковель насправді - це Карпати з євроремонтом - грошей тьма, а смаку нема. Хоча, маю віддати належне, що Карпати в цьому протистоять злому впливу "цивілізації", місцеві власники готелів та ресторанів роблять саме традиційний гуцульський колорит фішкою. І це працює! Гуцули - ще ті лихварі! І насправді, до Карпатів люди їдуть, "щоб відчути Україну та традиції". Карпати - така собі "vip - резервація" української свідомості, останній форпост перед натиском глобалізації ( от я не втрималася від модного слова).

Read more... )
kohani_tour: (Default)
Маршрут розширення свідомості: Івано-Франківськ - Яремче - Буковель - превал Беркут - садиба Розчіл

Знаєте, в Україні багато людей, які вважають, що Україною подорожувати не цікаво, інша справа - інші країни. Є в ХХІ сторіччі люди, які вважають Карпати краєм, де живуть дикі страшні бЕндерівці. Моя мама - така. Глибоко російськомовна людина, яка тільки рік назад зрозуміла,що живе в Україні. Ну як же можна було не повезти її на з'їдіння карпатським вуйкам?! Але про те, що там відбувалося з останньою москалькою, я можу вам тільки намалювати, бо словами те не передаш. Дивіться!



Ех,дороги...!

Read more... )
kohani_tour: (Default)
Маршрут розширення свідомості: Київ - Гуцульщина ( садиба Розчіл)

У попередній оповіді у всій красі характеру предстала сучасна справжня гуцулка Орися - мешканка гір-Карпатів. Але для повного портрету Карпат не вистачає ще деяких персонажів.


Read more... )
kohani_tour: (Default)
Маршрут розширення свідомості: Київ - Гуцульщина ( садиба Розчіл)

Звична картина, яка постає в уяві від слова “Карпати”, - гори. Але так само можна уявити собі будь-який інший гірський масив у світі. Недостатньо. Бо “Карпати” - гори і люди, нероздільно пов'язані. Гуцули. Таємничий етнос. Звідки взялися там, чому — хто зна! Чи то втікачі від панського ярма Польщі й Угорщини, чи нащадки слов'янського племені уличів, чи білих хорватів, а, може, й кельтів; - а Гуцульщина — то і є Галія. Образливо названі іншими народами “гуцул” - розбійник, самі ж себе до 50-х років ХХ століття звали “ірстєни” - хрищені. Непідвластні впливу інших культур та руйнівних “благ” цивілізації в цілому, до тепер гуцули зберегли однорідність у звичаях, побуті, християнському віруванні в перемішку з язичницьким. Енергійні, вольові люди, індивідуалісти, ще до недавнього часу кожний гуцул носив бартку й пістолі, ажінки курили люльку. Зберегли гордість і волелюбність, зберегли знання про те, хто вони є і хто їх предки. І саме за відчуттям свого коріння тисячі людей їдуть у Карпати. Бо там, високо, живе Україна наших прадідів, нащадок величної Русі — Скіфії. Карпати бережуть свої таємниці. Але спілкуючись з людьми, таємничу завісу можна трошки відкрити, а може, й не трошки...

Частина І. Орися.
Газдиня садиби “Розчіл” на перевалі Беркут, де небо зустрічається із землею.

До вашої уваги портрет, який, можливо, стане відкриттям, як, наприклад, для моєї мами, яка думала про гуцулів зовсім інакше.

Read more... )
kohani_tour: (Default)
Маршрут розширення свідомості: Київ - Буковель - Яблуниця - перевал Беркут


Ранок, Буковель, дощ, сніданок у пафосному ресторані. Смачне каре ягня та 100 грам далеко не апельсинового фрешу, але корисної рідини для душі та тіла. Натхненно. Під ковдрою на відкритій терасі тепло та затишно, по дахах стукотять краплі, чутно шум наповненого струмка поруч. Коханий годує мене шматочками ягнятинки, печеною картопелькою, маринованими білими грибочками. Тим часом 100 грам роблять свою справу – уява просинається, душевний настрій такий, як треба. А це означає, що тягне до нових відкриттів. Каре закінчилося і дощ також. Полудень, але відчуття, що часу немає, бо це ж Карпати, тут живеш в ритмі природи та поривів власної душі… Буковель нічим більше не порадує, шукати там нема чого ( про це – окрема історія). Як хочеш побачити й відчути дійсно справжні Карпати – тоді ворушись, не сиди на місці, шукай, і знайдеш там, де навіть не уявляєш! Тож сіли й поїхали.

Read more... )

Profile

kohani_tour: (Default)
kohani_tour

January 2016

S M T W T F S
     12
3 4 56789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 10:38 am
Powered by Dreamwidth Studios