kohani_tour: (Default)
[personal profile] kohani_tour
Маршрут розширення свідомості: Київ - Гуцульщина ( садиба Розчіл)

Звична картина, яка постає в уяві від слова “Карпати”, - гори. Але так само можна уявити собі будь-який інший гірський масив у світі. Недостатньо. Бо “Карпати” - гори і люди, нероздільно пов'язані. Гуцули. Таємничий етнос. Звідки взялися там, чому — хто зна! Чи то втікачі від панського ярма Польщі й Угорщини, чи нащадки слов'янського племені уличів, чи білих хорватів, а, може, й кельтів; - а Гуцульщина — то і є Галія. Образливо названі іншими народами “гуцул” - розбійник, самі ж себе до 50-х років ХХ століття звали “ірстєни” - хрищені. Непідвластні впливу інших культур та руйнівних “благ” цивілізації в цілому, до тепер гуцули зберегли однорідність у звичаях, побуті, християнському віруванні в перемішку з язичницьким. Енергійні, вольові люди, індивідуалісти, ще до недавнього часу кожний гуцул носив бартку й пістолі, ажінки курили люльку. Зберегли гордість і волелюбність, зберегли знання про те, хто вони є і хто їх предки. І саме за відчуттям свого коріння тисячі людей їдуть у Карпати. Бо там, високо, живе Україна наших прадідів, нащадок величної Русі — Скіфії. Карпати бережуть свої таємниці. Але спілкуючись з людьми, таємничу завісу можна трошки відкрити, а може, й не трошки...

Частина І. Орися.
Газдиня садиби “Розчіл” на перевалі Беркут, де небо зустрічається із землею.

До вашої уваги портрет, який, можливо, стане відкриттям, як, наприклад, для моєї мами, яка думала про гуцулів зовсім інакше.


- Ми дуже хочемо скуштувати саме карпатської їжі. - Доооообре, - поважно, розтянуто-співоче промовляє Орися, - зготую на сніданок "бануш".
- А навчите, як робити "бануш"? - Дооообре, покааажу.



- А ще коровку хочу спробувати здоїти! - Дооообре, покличу, як піду.



- А що ви собі готуєте? - Сьогодні п'ятниця — пісний деень у нас, бо піст зараз. Ярослав вирішив, що буде постити в п'ятницю, то і я з ним. Сьогодні готую борщик український та картопляні млинці з поливою овочевою.
- І як же то у Вас борщик наваристий виходить, тут же одна вода та овочі? - Я зааараз сметанки домашньої покладу, як варю, а ще й в тарілочку, коли подаю на стіл.

- А у нас хатні тваринки і сметанку, й молочко полюбляяяяють... Приходять, коли я Булочку дою, слідом за мною йдуть веревичкою на пашу до корови, Мурчик, Барсик, кури — всі молочко люблять.

- А я Булочку вже здоїла. Подзвонила мені сусідка, каже: Корова ваша вільно собі гуляє! Певне, під огорожу пролазить. Дві інші пасуть собі, а ця все на волю дереться.

- Садимо ми ріпу (картоплю), редьку, цибульку, зелені якоїсь, не багато, на родину зимою не вистачає, доводиться купувати. Земля в нас не родюча, простіше купити. Були в нас і гусі, кури, індики... Ярослав сказав, що не хоче того всього, хоооооче, щоб була садиба, двір, травиииичка, дереееева фруктові в садку, вулики з бджолами, і щоб ніхто того не топтав.

- Тримаємо тільки курей-несушок. Вони собі вільно гуляють, ручні, навіть поглидитися даються. Когута (півня) нема, не хочу я з тими курчатами мороку мати, простіше бройлерів купити, виростити на м'ясо. Когут якось від сусідки приходив до моїх курей. Та я їй каааажу, забирай свого кооогута!



- Трави, ягоди, гриби можна збирати в наших околицях будь-де, на своїй землі чи на сусідній. Є одна сусідка, яка завше кричить, як хто на її ділянку лісу заходить. Але мені ніколи нічо не кааааже. Але зараз гриба нема, навіть на моїй грибниці в лісі.



- Як дітям нашим буде добре, то і нам ще краще. Світланка вже сама газдує, Іванка в нашій хаті оселиться, як заміж війде, а Олексійко хоче будуватися на горі, на нашій землі, вже й каміння наносив.

- Молодь звідси не їде, вчаться в інститутах і вертаються. Моїй Іванці пропонували в Київ на бюджет поступати, але вона відмовилася, вчиться в Івано-Франківську.

- Проблем із женихами нема. Єднаються місцеві з місцевими, примножують своє господарство, бо тут в кожного будинок, хата, земля. Пришлі не приживаються, чужих не беруть.

- Любочка Олексійкова до нас приходить, як що попросиш — допоможе. Але я її не силю до господарства, не хочу, щоб дитина працювала на моїй господі, нехай ще гуляяяяє!

- Весілля в нас невеликі, чоловік на 150. Наречена в білому платті, наречений — в костюмі, по-сучасному. Раніше окремо молода, окремо молодий зі своїми друзями й родичами гуляли, а потім сходилися. Але нині всі рзом святкуємо, так вигідніше.

- Чи Ви кудись їздили, за межі країни, чи області? Та трохи їздила, але мені й не хочеться. На кого я своє господарство покину? От молодь вже трошки інший погляд має. Наприклад, Любася Олексійкова. Хочуть вони подорожувати, світ побачити, а вона й кар'єру хоче робити. Звісно, вона працює в готелі приватному, власниця в них з Канади, різні люди бувають, заможні, то в неї вже інші погляди й прагнення. А я звикла по-старому.

- На Різдво у нас збирається молодь й колядує, збираються чоловіки й окремо собі колядують. На Маланку та Василя ряжені, бува, ходять в масках, бешкетують — так годиться за обрядом, треба їм гостинця дати, відкупитися. Якось такі прийшли, почали галасувати, а я їм кажу: Тихо, в мене відпочивальники з дітьми маленькими, дітки злякааааються, бо городські, такого не бачили ніколи”. Ні, не розуміють, продовжують свій бешкет! Так я одного так взяла за барки та й викинула з ганку. Кажу другому: “Як не замооовкнеш, то сам так вииийдеш”.

- Чи Ви завжди такий характер мали? Чи то роки господарювання та спілкування з відпочивальниками своє зробили? - Та ніііі, я завжди така булаааа. Хоча, відпочивальники різні трапляються.

- Сусідка каже, щоб я підвісила квіти на ганку в кашпо. Та чом квіти мааають виииисіти? Треба, щоб на землі росли.

- Кажу Ярославу: Давай “Таврію” купимо, така вона компактненька, гарна”. Я правів не маю, ізджу тільки від дому до перевалу, а по трасі нехай Ярослав їде. То раніше, як штрафи малі були, то ще можна...А крім Таврії у нас ще бусик, Опель, ЗІЛ, трактор.

Чотири дні гостили ми в Орисі. Моя мама, глибоко російськомовна людина, яка ніколи там не була, вижила в Карпатах, серед гуцулів. ЇЇ враження: “Хочу жить в Карпатах”. Чотири дні вона постійно, з цікавістю розпитувала Орисю про їх побут, навіть поради давала, які цікавинки зробити для відпочиваючих, рецептами варення ділилася. Каже мені : “ И вполне современные эти гуцулы! И живут не бедно! Я бы на месте их молодёжи тоже бы не переезжала в город. Только вот я раньше думала, что гуцулы ярче одеваются”.

Звісно, живуть гідно, бо дурних і лінивих серед них нема.

Їдучи на чотири дні,без власного авто, з мамою, я розуміла, що знамениті, розкручені карпатські краєвиди я не побачу, в похід не піду, на Говерлу не полізу. Тому вирішила для себе подорожувати не в шир, а в глиб — вникнути в життя мешканців гір, не власників готелів або сувенірних яток, не працівникі ресторанів, екскурсоводів, а людей, для яких Карпати — це перш за все дім, тобто самих гуцулів. Пізнавати людей — цікаво, свідомість розширює неймовірно! Це я зрозуміла, коли закохалася в того, єдиного. Тепер кохання веде мене до нових відкриттів!

Далі буде!
До речі, у попсових туристичних місцях мамі не сподобалося. Каже, що Карпат там не видно.

Date: 2015-07-07 10:05 pm (UTC)
From: [identity profile] volodya327.livejournal.com
Дуже цікава розповідь. І монологи дуже доречні. Передають атмосферу, вимову, світогляд місцевих людей. Прочитав із задоволенням.
Дуже дякую !

Date: 2015-07-13 05:13 am (UTC)
From: [identity profile] kohani-tour.livejournal.com
Чим більше дізнаюсь про людей, тим більше люблю Карпати!

Date: 2015-09-10 07:34 pm (UTC)
From: [identity profile] nadiya-v.livejournal.com
о-оо, ми були там шість років тому ! Прекрасне місце ! А в котрому з будинків вони тепер приймають туристів? Бо тоді ми жили на першому поверсі в тому що зліва на фото, там було трохи тісно в номері, другий будинок тільки будували. Приємно бачити знайомі місця і читати про знайомих колись людей, дякую.

Date: 2015-09-12 09:13 am (UTC)
From: [identity profile] kohani-tour.livejournal.com
Правильно кажуть, що всі люди знайомі через 6 рукостискань! Нині на розчілі примають гостей в обох будинках, але більше кімнат в тому, що зліва. На першому поверсі їдальня, 2 великих столи. Якраз я зупинялася в номері на першому поверсі. У дворі лазню збудували, будиночок для бджолотерапії, а також літню кухню та їдальню. місця не багато, але це компенсується затишністю та простором навколо.

Date: 2015-11-19 04:50 pm (UTC)
From: [identity profile] doddy.livejournal.com
Добрый день!

Приглашаю вас зарегистрироваться в эзотерической социальной сети - http://ezo.club/register.php?p2182

Эзо.клуб можно использовать
а) как дополнительную рекламную площадку ваших услуг;
б) для организации он-лайн консультаций ваших клиентов и встреч;
в) для заработка (20% от доходов сайта, полученных с партнерки, 50% доходов от рекламы, размещаемой на страницах ваших статей и заметок!)

Кроме того, разместить информацию о себе можно и на http://www.b17.ru/register.php?prt=16545

Profile

kohani_tour: (Default)
kohani_tour

January 2016

S M T W T F S
     12
3 4 56789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 10:36 am
Powered by Dreamwidth Studios