kohani_tour: (Default)
[personal profile] kohani_tour
Не втомлююсь наполягати: гурман-тур - таке ж вартісне дозвілля в Карпатах, як і у Франції чи Італії! Натуральні продукти, природні смаки, простота приготування, карпатське повітря - що може бути більш корисним? Основа гастрономичних витребеньок гуцулів - місцеві продукти, а саме багато різновидів кисломолочних продуктів, особливий сир "будз" та "бриндзя" ( не плутати з бринзою), кукурудзяна крупа та борошно, квасоля, горох, капуста, картопля, гриби, ягоди, м*ясо, форель ( хоча, це стосується більше сучасності). Страви відрізняються високою поживністю та великими порціями на тарілках. Одне тільки занурення у кухню територій Західної України відкриє для вас істину, що западенці бувають різні, історичне минуле в них різне, і зважати на це варто, щоб почуватися комфортно і серед галичан, і серед гуцулів, і в бойків, і в закарпатців, і в буковинців - бо то є дуже різні люди та культури, навіть назви продуктів у них різні. Тож, трохи лікбезу в гуцульській ( підкреслюю, не в карпатській) кухні, напоях та колибах Яремчанського р-ну, серця Карпатського регіону.

Гуцульську кухню можна охарактеризувати словами "проста" та "домашня" - всі інгредієнти звичні пересічному українцю ( лише от білі гриби та натуральні сири є для містянина екзотикою). Компоненти страв поєднуються оригінально, створюючи відмінний смак. Тож зможете і для своєї кухні  щось новеньке підгледіти. Кухня на перший погляд дуже м*ясна, але насправді ні. Гуцули, або ірстєни, як вони самі себе звуть, по-перше, з давніх-давен жили бідно, займалися скотарством, тож худоба для них - найбільша цінність. По-друге, віруючі люди, вони постять, тому вегани теж можуть не боятися їхати в Карпати. Можна назвати спосіб харчування гуцулів навіть дієтичним - насиченість їжі всіма необхідними людині елементами та важка праця на відкритому повітрі у важких природних умовах. Тож як будете здійснювати гурман-тур Карпатами, поєднуйте його з пішохідним туром у гори. Звісно, аутентичні страви варто шукати на кухнях гуцульських господинь, бо хоч у Карпати і прийшла цивілізація, але спосіб життя всеж незмінний - натуральне господарство та дари природи. До того ж, це ще і неповторний колорит газдинь та гуцульського сучасного побуту, в якому є вай-фай, супутникові тарілки, але все ще дотримуються язичницько-християнських традицій та прикмет.

Найбільш популярним, навіть легендарним, є банош - дуже дрібна кукрудзяна крупа вариться на вершках або сметані з водою, солиться, цукриться, подається свіжозвареним з грибами, шкварками або бриндзьою ( це взагалі ідеальне поєднаня, але можна замінити соленим творогом). Від початку страва для бідних людей, дешева, доступна, дуже калорійна, тепер банош є делікатесом, який приправляють підсмаженим м*ясом, беконом, різними видами грибів, вишуканими сирами.



Інша пристрасть гуцулів - кулеша, проста кукурудзяна каша, приправлена шкварками. До неї подають мачанки - підливи, соуси на основі молока, сметани, борошна, шкварок. Також гуцули люблять варити її разом з картоплею - ріпою



М*ясо готують запечене, буджене, печене, сало-солонина, печінка, свинина, телятина, яловичина, домашні ковбаски-пікниці, м*ясні субпродукти не вживають.



Грибова юшка з біляків - це шедевр! Сушені гриби, відварені на курячому бульйоні, заправлені підсмаженою морквочкою та цибулею, домашньою локшиною, притрушене те все зеленню ( картоплі не має бути, бо то не зупа, суп, а юшка, бульйон)...



Гуцульський борщ з білого буряка ламає уявлення про цю страву, її смак та колір. Готується з білого кормового буряка, на копчених реберцях чи домашній ковбасі-пікниці, грибовому відварі, додається сметана та чабрець. Також є і червоний варіант такого борщу.



Росівниця - відвар з буженини, квашеної капусти з додаванням кукурудзяної муки. До неї смакує картопля у мундирах.



Голубці по-гуцульські з квашеної капусти, в середині таж сама улюблена кукурудзяна крупа, шкварки. Вони мініатюрніші за звичні нам голубці, подаються зі смаженою цибулькою.



Пироги... - вареники, традиційно з сиром або афинами, але можуть бути різні ( дієтологі кажуть, що у даній страві ідеальне поєднання амінокіслот).



Книші - пиріжки з еластичного заварного тіста з кукурудзяного борошна, начиняються бриндзьою із зеленню, картоплею або капустою.



Деруни по-гуцульські ( кремзлики) - оладушки з картоплі, підсмажені на олії. Можуть мати начинку з м*яса, грибів. Ситна страва, подається до перших та других страв.



І, звісно, гриби! Білі, бо інше то не гриб... Сушені, мариновані, варені, тушковані у сметані, як самостійна страва та начинка, окраса карпатської кухні.



Окремо варто сказати про форель - пструг, родзинка гуцульського гурман-тура. Звісно, нині майже не знайдеш дикої струмкової форелі, а тільки її родичку райдужну з розплідників. Але все одно дуже смачно. Цю рибу варто їсти тільки свіжою і у місцях її вилову - Карпатах ( бо у Закарпатті вже не те). І треба замовляти рибу найбільш просто приготовану, бо смак форелі дуууже ніжний, самобутній, перчик, сілька та вогонь - все, що їй потрібно. Ви будете вражені цією смакотою!



І ще окремо варто приділити увагу тому, що пити! Вироби гуцульських майстрів - це теж шмат примноженого здоров*я та декілька літрів, які повезете додому. Настоянки та чаї - от скарбниця довголіття та гуцульської мудрості. Всі там знахарі, збирають, сушать, змішують, настоюють. Варті уваги медовухи різної міцності від 20 до 40 градусів, хріновухи - забористі, дженджори із "золотого кореня" - секрет карпатського довголіття, особливо для чоловіків. Це найбільш цікаві смаки, бо різні там вишнівки, сливівки, тирличівки.... досить міцні та примітивні за смаком. В принципі настоюють все, хтось для здоровья, хтось для туристів, варто куштувати і те, і те, широка гамма відчуттів гарантована. Чорничне вино - місцеве, це з менш міцних напоїв, але смачне. Також варто питати закарпатські вина - територіально близьке виноградне вино. Любителям пива теж є чим поласувати! Франківське та калуське - першокласне пиво, по Україні його ніде майже не зустрінеш, бо воно експортове, хіба що на Західній пригощають ( не тільки в колибах, але й у магазинах продають). Серед легких напоїв обирайте узвар чи компот замість соку та трав*яний чай замість кави ( не пропустіть такої можливості поласувати натуральненьким).



Звичайно, є в меню ресторанів-колиб й інші новомодні назви, салати, десерти, основні блюда з італійської, французської кухні, грузинської, армянської, угорської... Але подумайте, чи варто у Карпатах куштувати не карпатське?! Салати, наприклад, не традиційна річ для гуцулів, бо нема особливо з чого робити - не родить земля та й клімат так собі. У ресторанах-колибах працюють місцеві (звісно, якщо не йдеться про якісь претензиціозні заклади у Буковелі та подібних місцях). А у місцевих гінетично нема хисту до салатів, до кулеш, банушів є, а от до салатів - ніяк. Овочева нарізочка, квашенина та традиційні цвіклі та шухи з буряка - пісня, ось те, що треба до ситних гуцульських страв!

Не менш важливим за те, що куштувати, є знати, ДЕ куштувати! Зглотніть слинку, передихніть, та переходьте до наступного етапу лікбезу! http://kohani-tour.livejournal.com/8113.html
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

kohani_tour: (Default)
kohani_tour

January 2016

S M T W T F S
     12
3 4 56789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 08:07 pm
Powered by Dreamwidth Studios